Воєнний стан у Південній Кореї

File

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 4 грудня 2024 року оголосив воєнний стан, що стало першою такою подією з 1980 року. Він пояснив це рішення необхідністю приборкати "антидержавні дії" та захистити демократію країни від "пропівнічнокорейських, антидержавних сил". Це викликало миттєвий резонанс як всередині країни, так і за її межами.

У столиці розгорнули озброєні війська, що посилило занепокоєння громадян і викликало протести. Міжнародна спільнота, включаючи таких союзників, як США і Японія, висловила серйозне занепокоєння.

Національні Збори Південної Кореї негайно відреагували на рішення президента, визнавши воєнний стан "недійсним" і проголосувавши за його скасування всього через шість годин. Це змусило адміністрацію Юна скасувати указ. Опозиційні партії, під керівництвом Демократичної партії, подали спільний запит на імпічмент президента Юна і міністра оборони Кіма Йон Ґьона, звинувачуючи їх у зловживанні владою.

Це рішення викликало глибоку політичну кризу. Президент уникнув імпічменту з невеликою перевагою у голосуванні, хоча більшість депутатів правлячої партії бойкотували голосування. Опозиція пообіцяла подати новий запит на імпічмент.

Після цих подій президент звільнив міністра оборони Кіма Йон Ґьона і призначив на його місце Чхве Бьон Хйока, колишнього чотиризіркового генерала і посла в Саудівській Аравії. Кім Йон Ґьон був затриманий прокурорами за рекомендацію введення воєнного стану.

Поліція і прокурори проводять розслідування щодо введення воєнного стану, розглядаючи можливість пред'явлення обвинувачень у повстанні проти президента Юна та інших посадовців. Це також включає можливу заборону виїзду президента Юна за кордон на час розслідування.

Економічні наслідки рішення були значними: ринок акцій Південної Кореї зазнав падіння, а південнокорейський вон наблизився до найнижчого рівня з 2009 року.

Цей крок відродив спогади про минулі військові диктатури Південної Кореї та викликав страхи щодо повернення до авторитарного правління. Громадськість реагувала масовими протестами, а опозиція закликала до негайної відставки президента Юна. Міжнародна спільнота уважно стежить за подіями, занепокоєна стабільністю і демократією країни.

Конфлікт між виконавчою і законодавчою владами надалі загострюється, обіцяючи період політичної нестабільності. Низький рівень підтримки президента Юна і відсутність потужної підтримки в його власній партії лише ускладнюють ситуацію.