Кожен із нас хоча б раз мріяв про далекі мандри, натхненні фотографіями з екзотичних місць чи відчуттям пригоди. Однак сьогодні ця мрія може зіткнутись з новим соціальним феноменом — "travel shaming" або осудженням за подорожі. Це явище стало особливо актуальним з відновленням світових подорожей після пандемії, і його корені часто лежать у питаннях екології, соціальної етики та перенавантаженості туристичних напрямків.
Так зване осудження подорожей здебільшого стосується критики за часті авіаперельоти, які значно збільшують викиди парникових газів і, як наслідок, погіршують кліматичні зміни. У Швеції навіть народився термін "flygskam" або "сором за польоти", який підкреслює відчуття провини за використання авіаперельотів.
Та проблема не обмежується лише екологією. Овертуризм, тобто перенавантаженість туристичними потоками популярних напрямків, призводить до серйозних наслідків. Міста, такі як Венеція, або національні парки в США стикаються з викликами у вигляді навантаження на інфраструктуру, зростання цін для місцевих жителів і деградації природного середовища.
Соціальні наслідки від надмірного туризму викликають гнів місцевих спільнот. Люди в туристичних зонах відзначають, як їхні повсякденні життя порушуються натовпами гостей, а культури комерціалізуються. Для прикладу, жителі Гаваїв відчувають, що їхні острови більше спрямовані на туристів, ніж на місцевих.
Проте не можна забувати про економічні аспекти. Туризм приносить значні прибутки багатьом місцевим бізнесам, що залежить від туристів. Запровадження туристичних зборів у деяких місцях є відповіддю на це, допомагаючи регулювати кількість відвідувачів і забезпечувати кошти для місцевих потреб.
Які ж можливі рішення? По-перше, це запровадження туристичних зборів, що дозволяє контролювати потік відвідувачів і забезпечувати ресурсами місцеві служби. По-друге, відповідальні подорожі: заохочення туристів бути більш обережними й поважними, наприклад уникаючи геотегів в соціальних мережах. Освіта туристів також може відіграти важливу роль, навчаючи розуміння місцевих культур і впливу своїх дій. Нарешті, просування альтернативних, менш популярних напрямків допоможе розподілити туристичний потік і зменшити навантаження на відомі місця.
Важливо пам'ятати про баланс у підході до туризму. Хоча travel shaming піднімає важливі питання, не можна забувати про економічні та культурні переваги. Відповідальні практики подорожей, стійка політика туризму і освіта можуть допомогти зменшити негативні наслідки та забезпечити, аби подорожі залишались позитивним досвідом для всіх.