Політична криза в Південній Кореї

File

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль опинився в центрі політичної бурі після спроби запровадження воєнного стану. 4 грудня 2024 року в телевізійному зверненні Юн оголосив воєнний стан, аргументуючи це необхідністю зупинити "антидержавні дії" і захистити демократію країни. Проте це викликало масові протести та обурення серед населення. Парламент швидко відкинув цю декларацію, скасувавши її через шість годин голосуванням. Юн був змушений відступити, зменшуючи ризик насильства чи конституційної кризи.

Поразка в спробі введення воєнного стану мала серйозні політичні наслідки для Юна. Головна опозиційна партія, Демократична партія, подала проти нього motion про імпічмент, звинувачуючи у зловживанні владою. Незважаючи на опозиційну більшість у парламенті, навіть кілька депутатів з партії Юна мали проголосувати за імпічмент, аби досягти необхідних 200 голосів.

У телевізійному зверненні Юн вибачився за тривогу, яку спричинила його дія, і пообіцяв не повторювати спробу введення воєнного стану. Він визнав свою відповідальність і доручив стабілізацію політичної ситуації своїй партії, обговорюючи можливість скорочення свого терміну.

Тиск на відставку Юна посилився. Лідер його ж партії казав, що його рання відставка неминуча, бо він не може виконувати свої обов'язки. Опозиція також закликала до негайної відставки, вважаючи його присутність "небезпечним" для країни.

Загалом, імпічмент не отримав достатньої підтримки. Однак, це підкреслило глибокі розділення в політичному ландшафті. Юн зумів уникнути імпічменту лише кількома голосами.

Тим не менш, розслідування проти Юна і його високопосадовців продовжуються. Колишнього міністра оборони затримано, і він узяв на себе усю відповідальність за те, що трапилося під час короткочасного введення воєнного стану. Поліція розглядає можливість заборони Юну виїзду за кордон, аби перешкодити потенційному втеченню.

Економічні наслідки були відчутні: південнокорейська фондова біржа спіткала, а валюта — вон — наблизився до найнижчого рівня з 2009 року. Інцидент викликав масові протести та осуд серед населення, а міжнародна спільнота, включаючи США та Японію, висловлювала занепокоєння з приводу ситуації. Суспільна тривога посилилася через спогади про минулі військові диктатури в країні.