Історія Коррал Теде, чарівної виконавиці та оповідачки з Де-Мойна, є щирим прикладом трансформації через горе і пошук нового сенсу життя після втрати батька. Після його смерті вона вирушила в подорож, відвідавши 13 країн з метою знайти примирення і зрозуміння себе.
Одним із найвпливовіших зупинок була Париж — місто її мрій, яке зустріло її несподіваними викликами. Не туди вийшла з потяга, телефон майже розряджений, скасування бронювання в готелі — здавалося, все йде не так. Але теплий притулок вона знайшла в кафе, де зустріла американця Роджера, який жив у Парижі.
Роджер, чий дім був за два квартали від кафе, запропонував Коррал притулок. Його оселя стала для неї острівцем спокою, нагадуючи тепло і гостинність її батька. Слова та поведінка Роджера примусили її відчути, що все буде гаразд.
Після цього в той же вечір Коррал споглядала як Ейфелева вежа освітлюється вогнями опівночі з тераси Роджера — символ краси і розради. Спочатку плануючи затриматися в Парижі лише на п'ять днів, она залишилася на 12. Цей досвід виявився не лише економічно доцільним, а й емоційно насиченим.
Період перебування в Парижі дозволив Коррал відчути свої емоції, не засуджуючи та не тікаючи від них, створивши основу для нового розуміння себе. По поверненню додому вона знайшла свій маленький блакитний будиночок у Де-Мойн, який став символом нового етапу в її житті.
Коррал почерпнула цінні уроки, зокрема довіру до інтуїції, спокійне прийняття знаків від життя. Тату з батьківськими словами "Ніщо не відважиш — ніщо не здобудеш, не шкодуй ні про що" стало її життєвим девізом.
Використовуючи комедію, музику, подорожі та розповідання історій як інструменти для зцілення, Коррал продовжує жити з метою. Її досвід підкреслює важливість спільноти, людських зв'язків і здатності до змін навіть у найважчі часи.