Італія у квітні 2024 року запустила нову візу для цифрових кочівників, спрямовану на високо кваліфікованих працівників, які працюють віддалено. Однак для багатьох бажаючих процес подачі документів став справжнім викликом, зважаючи на брак конкретної інформації.
Історія Челсі Вейт стала яскравим прикладом цього виклику. Вейт, професіонал у сфері зв'язків з громадськістю з Каліфорнії, одна з перших, кому вдалося отримати цю візу. Раніше їй вже відмовляли у візі до Італії, але після оголошення про цифрову візу вона знову спробувала подати документи і переїхала з Сан-Франциско до Мілана у липні 2024 року. Тепер вона мешкає у стильному районі Мілана та працює на свою компанію у Каліфорнії дистанційно.
На шляху до отримання візи Вейт зіштовхнулася з чималими перешкодами. Записатись на прийом в італійське консульство виявилося дуже складно; їй довелося щодня перевіряти наявність місць протягом шести тижнів, перш ніж змогла знайти вільний слот. Хоча сайт попереджав про очікування щонайменше чотири місяці, всього через десять днів їй вдалося домовитися про прийом у консульстві Сан-Франциско. Процес подачі заяви вимагав безлічі документів, включаючи докази наявності медичного страхування, житлових умов та мінімального річного доходу у €28,000.
Оформлення документів також викликало складнощі. Італія вимагає від іноземців підтвердити свої дипломи через Центр академічної мобільності та еквівалентності (CIMEA). Челсі довелося також оформити італійський податковий код (codice fiscale), який був потрібний для багатьох повсякденних послуг, але важко доступний без віку чи дозволу на проживання. Її рієлтор допоміг вирішити це питання при оренді квартири.
Фінансово процес виявився витратним, включаючи невідшкодовувані збори за візу, сертифікацію документів, перевірку біографії та завдаток за квартиру. Загальні витрати склали приблизно $5,000. Ця віза дозволила Вейт сплачувати 5% податків з доходу в Італії, виконуючи свої податкові зобов'язання також і в США.
Її життя в Мілані розвивається позитивно: улюблене суспільство, нові друзі, і вчує італійську мову. Ця віза дійсна на один рік та може бути продовжена; після п'яти років Вейт може подати на резиденцію, а через десять років — на італійське громадянство.
Вейт підкреслює важливість наполегливості та підготовленості у процесі подання документів. Вона радить бути максимально підготовленими, шукати допомоги всередині країни та залишатися гнучкими і фінансово готовими до труднощів. Незважаючи на всі перешкоди, Вейт вважає, що її досвід був перетворюючим і вартує зусиль.