Приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони: історичний крок до інтеграції
З 1 січня 2025 року Болгарія та Румунія офіційно стали повноправними членами Шенгенської зони, що ознаменувало завершення кількарічних зусиль цих східноєвропейських країн щодо приєднання до зони без паспортного контролю.
Напевно, це звучить як перемога для Болгарії та Румунії, адже їхній шлях до повноцінного членства в Шенгені був довгим і викликав чимало дискусій. У березні 2024 року вони зробили перший крок до цієї мети, частково приєднавшись до Шенгенської зони, що дозволило скасувати контроль на повітряних та морських кордонах. Це вже тоді дало змогу подорожуючим переміщуватися між країнами-членами без перевірок.
Та найбільший прорив стався на початку 2025 року, коли було знято останні обмеження — контроль на внутрішніх сухопутних кордонах. Це стало можливим після того, як ЄС ухвалив рішення про повне приєднання в грудні 2024 року, підтримане і Австрією, яка раніше блокувала процес.
Важко не згадати святкову атмосферу, що панувала на кордоні між Болгарією та Румунією в районі Русе-Гюргіу, а також на кордоні між Угорщиною та Румунією. Ці святкові заходи не лише вшанували подію, а й символізували нову еру у відносинах між сусідніми країнами.
З економічної точки зору експерти пророкують зменшення часу очікування на кордонах, що знизить логістичні витрати для бізнесу і привабить іноземних інвесторів. Для Болгарії це може означати до 800 мільйонів євро щорічних прибутків. Особливо ці зміни відчують жителі Трансильванії, де проживає близько мільйона етнічних угорців.
Чи безпечно при цьому? Болгарія та Румунія запевнили європейських партнерів у надійному захисті кордонів, підвищивши поліцейське співробітництво та використовуючи систему інформації Шенгену.
Історично протягом багатьох років претензії до антикорупційних заходів та боротьби з організованою злочинністю були основною перепоною на шляху до цього кроку. Зрештою, їхній вступ став знаком єдності та співпраці в ЄС, підкреслюючи відданість ідеї вільного пересування.
Ця інтеграція — нова сторінка в історії взаємодії Європи, що солідно укріплює Шенгенську зону як найбільшу в світі зону для вільного переміщення людей.