Днями у Мозамбіку відбулися події, що сколихнули не лише саму країну, а й її сусідів. Після останніх виборів, коли лідер опозиції Венаціо Мондлане заявив про свою перемогу, країна поринула в хвилю заворушень та протестів. Зіткнення з силами безпеки призвели до трагічних смертей понад ста осіб, що викликало чимало стурбованості серед населення та міжнародної спільноти.
Через ці події Південна Африка вимушена була закрити головний прикордонний перехід з Мозамбіком — пост Лебомбо. Це рішення зупинило потоки товарів та пасажирів, що у свою чергу, суттєво вплинуло на торговельні зв’язки обох країн. Лебомбо пост є життєво важливим для експорту вугілля з Мозамбіку та хрому з Південної Африки, тому його закриття викликало великі труднощі для транспортної галузі.
Особливо серйозно це позначилося на сусідній Есватіні. Есватіні, будучи залежною від порту Мапуту в Мозамбіку для експорту цукру до Європейського Союзу та Сполучених Штатів, зіткнулася з несподіваними викликами. Закриття кордону та заворушення в Мозамбіку спричинили затори та затримки, які змусили країну шукати альтернативні маршрути, наприклад, через порт Дурбан у Південній Африці. Це рішення може суттєво підвищити собівартість експорту та перевантажити транспортну інфраструктуру.
Таким чином, крім Есватіні, вже відчутно страждають і інші учасники Південноафриканського митного союзу. Вільний рух товарів та послуг зазнав серйозних обмежень, призводячи до втрат як для імпортерів, так і експортерів у регіоні.
Останні події чітко підкреслили важливість перерозподілу торговельних шляхів та зменшення залежності від окремих транзитних точок. Країни регіону повинні об’єднати зусилля для зміцнення власних конфліктних стратегій маневрування, аби запобігти подібним кризам у майбутньому. Ситуація в Мозамбіку вкотре наголошує на тому, наскільки важливою є співпраця між сусідніми державами у підтримці економічної стабільності та гарантованої безпеки для їх народів.