Подорожі повітрям: злети і падіння класів
Згадаємо перші дні авіаперельотів у 1920-1930-х роках, коли політ був доступним і простим для всіх. Однак все змінилося з появою двокласової системи, введеної такими авіакомпаніями, як Pan Am. Її літаки Clipper стали символом розкоші на борту – приватні купе для сну, вишукані страви, винятковий сервіс, як на океанському лайнері.
На мить перенесімося в 1970-1980-ті роки, коли First Class Pan Am став уособленням розкоші: шкіряні сидіння, високоякісні страви, ексклюзивне обслуговування. Але цей час вже минув. Тепер, замість традиційного першого класу, ми маємо "елітний" бізнес-клас. Єдиними винятками є, наприклад, "The Residence" від Etihad Airways – окремий люкс за $25,000.
Вплив таких соціальних розшарувань на пасажирів справді відчутний. За даними дослідження Університету Торонто, наявність кабіни першого класу значно підвищує рівень "кокпітної люті" в економ-класі. Інциденти такого типу майже вчетверо частіші, якщо є перший клас, і їх число подвоюється, коли пасажири проходять через перший клас.
Наступний аспект, який викликає розчарування, – це поділ пасажирів на класи з дивними назвами на кшталт Delta's Comfort Plus або Air New Zealand's Pacific Class. Це, на думку автора, є логічним подальшим кроком деградації сервісу: недостатня відстань між сидіннями, незакриті ноги поруч та недоброякісне харчування. Та все ж, навіть з усіма недоліками, Delta's Comfort Plus має свої переваги: рання посадка, окрема верхня полиця, більше простору і кращі закуски.
Зрештою, сучасний літак нагадує "соціальний мікрокосм класового суспільства". Ми втратили епоху класичного першого класу та розкішних подорожей, проте складності і нерівності в системі залишаються незмінними.
Це своєрідний мікс особистих спогадів, історичного екскурсу та соціального аналізу на тему авіаперельотів, які еволюціонують разом із суспільством і водночас залишаються роз'єднаними.