Безперечно, ці любі жителі Ірландії та частини Великобританії нині переживають нелегкі часи через бурю Ешлі, яка промчалась територією, залишаючи за собою значний безлад. Не зважаючи на те, що за вікном осінь, така буревія залишила після себе зовсім не романтичну картину. Адже від неї постраждали не лише людські плани, а й безпека та стабільність життя в регіоні.
Ірландія та Північна Ірландія перебувають у центрі штурмових лавин: на ці території було видано попередження про жовту вітрову небезпеку. Республіка Ірландія підняла рівень тривоги ще вище — до помаранчевого статусу, причому мешканці відомих своєю природою графств, таких як Голвей та Мейо, терміново вживають заходів безпеки.
Прогулянки на природі тепер належать минулому: закриті природні парки на території округу Ньюрі, Моун, і Даун. І це лише верхівка айсберга. В об’єктах благоустрою, як то в районі Белфаста, планомірно зводять тимчасові захисні мури, щоб протистояти можливому повеневому натиску. Сільськогосподарські сектори, зокрема, мають бути на сторожі.
Передбачені сильні вітри, швидкість яких сягає до 100 км/г, не залишають іншого виходу, окрім скасування десятків авіарейсів в ключових аеропортах Белфаста і Дубліна. Люди скріплять зуби в заторах, коли вихору не вдається уникнути навіть на дорогах. І як здається, стихія забрала на себе роль беззаперечного диктатора — навіть у питаннях такого буденного життєвого аспекту, як велосміття: відкриття центрів переробки відтерміновано.
На горизонті замаячіло не лише небезпечне узбережне підтоплення, яке загрожує багатим природними дариками графствам, але й глобальний випадок стихійного переосмислення. Буря Ешлі — перша у черзі нової системи назв природних стихій, що стане супроводжувати наше життя аж до 2025 року. Серія почалась, і ми вже в очікуванні наступників Ешлі: бурі на ім'я Берт і Конал.
Тому, нехай учасники природного театру нашого життя залишаться безпечними. Адже дім — це не лише стіни, це завжди дещо більше, ніж ми можемо уявити.